Казка

Ну що, дівчата та мурчата?

Розкажу я казку Вам,

Що ми усі – давно звірята,

А не Бульба чи Ванн Дам.

 

Який прорив, які слони?

Бо жрать ми будем гарбузи

Та всі чекати до весни.

Бери будяк та й, брат, гризи!

 

Бо в нас держава, як каліка -

Рождьонний повзать не взлетить,

Бо всі пани, як та базіка –

Пора давно всіх перебить.

 

Але вони такі розумні –

Купили бидло на корню.

Тепер скажи, чи є ми вільні,

Чи вже похожі на свиню.

 

Її годують, щоб убити

Та гроші виручить одні,

А потім в кабаку обмити

Бюджети прийняті річні.

 

Бо в тих бюджетах нам копійка

На силос, воду та шпориш,

Зажата правда лихом стійка,

На комбікорм лиш мають шиш.

 

Ну, що свиня? Так, я – свинтяй,

Бо в школі вчили не брехать.

Давай на бойню, брат, махай,

Прийшла пора Вас убивать.