Юрій Бойко: Ексклюзивні інтерв'ю Нам необхідно уніфікувати вимоги до розкриття інформації
Думки 08.08.2012 13:23
- Юрію, Вашим агентством як єдиною «точкою» розкриття інформації про фондовий ринок був здійснений аналіз нормативно-правових актів щодо розкриття та оприлюднення інформації на фондовому ринку. Скажіть, що підштовхнуло Вас на таке масштабне дослідження?
- Практичний досвід роботи продемонстрував нам деякі недосконалості процедури розкриття інформації учасниками фондового ринку – так, нещодавно закінчився період розкриття інформації емітентами за звітний 2011 рік – за цей час до Агентства надійшла неймовірна кількість дзвінків та звернень з проханням роз’яснити ті або інші питання щодо розкриття інформації на фондовому ринку. При їх вивченні одразу ж стало зрозумілим, що система розкриття не є досконалою, оскільки навколо неї виникає дійсно велика кількість питань. Всі ці обставини і стали приводом дослідження, метою якого було винести ряд рекомендацій щодо вирішення проблемних питань та удосконалення цього процесу, розуміючи, що процес розкриття, безперечно, важливий для фондового ринку, але, у той же час, він повинен бути простим, логічним та ефективним.
- Що саме є причиною таких складнощів?
- На сьогодні існує велика кількість нормативно-правових актів, які регулюють подачу інформації учасниками фондового ринку України, тому час від часу виникають ситуації, коли суб’єкт розкриття інформації на фондовому ринку не може вчасно зорієнтуватися в нормативно-правовій базі та виконати належним чином всі вимоги. Наприклад, нашими фахівцями було виявлено приблизно 30 нормативно-правових актів, які регулюють розкриття інформації професійними учасниками фондового ринку та ще 20, які регулюють розкриття інформації емітентами цінних паперів. Так, наприклад, сьогодні емітенти цінних паперів вимушені розкривати інформацію, керуючись двома різними Положеннями Комісії. Незважаючи на приблизно рівний обсяг інформації, що розкривається, положення мають певні відмінності.
- Які саме? Розкажіть докладніше.
- По-перше, це відмінний порядок подання такої звітності до Комісії. Так, емітенти, на яких поширюється дія одного з Положень, зобов'язані використовувати електронно-цифровий підпис, на емітентів, що розкривають інформацію відповідно до іншого Положення, така вимога не поширюється. Також відрізняються строки розкриття інформації, відсутня однозначність в подачі та розкритті інформації: наприклад, вимога розкриття квартальної інформації поширюється лише на деяких емітентів. До того ж, за кожним із положень для подання інформації закріплений окремий програмно-технічний комплекс. Окрім того, існує необхідність часткового дублювання інформації в офіційних друкованих виданнях, що також викликає нерозуміння та плутанину у різних строках опублікування інформації.
- Можливо, така система спрощує доступ до інформації для якоїсь з її «цільових аудиторій»?
- Нажаль, ні, оскільки складнощі з оприлюдненням інформації автоматично віддзеркалюються і на можливість доступу до неї. Для цільових аудиторій основними незручностями є відсутність єдиного центру, в якому зосереджується вся інформація, що підлягає оприлюдненню. Це, в першу чергу, затримує процес та унеможливлює збір повного контенту про діяльність учасників фондового ринку. По-друге, така ситуація піддає сумніву ідентичність інформації, яка подається суб’єктом розповсюдження в різні джерела в різні строки.
- Невже така ситуація задовольняє фондовий ринок, регулятора?
- Така ситуація не виникла за один день, вона склалась за багато років. Відсутність єдиного центру отримання інформації про учасників фондового ринку створювало серйозні проблеми, і Агентство, і регулятор їх бачили і працювали над спрощенням та вдосконаленням порядку розкриття й оприлюднення інформації на фондовому ринку її учасниками. Тому нещодавно АРІФРУ разом з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку підготувало Концепцію розкриття інформації на фондовому ринку. Наразі спільними зусиллями проводиться дуже детальний аналіз того, куди подаватимуть різні види інформації певні суб’єкти розкриття. В результаті буде сформовано конкретний план заходів для спрощення цього процесу.
- І які Ваші подальші пропозиції у цьому напрямку? Як Ви разом з НКЦПФР плануєте вдосконалювати процес розкриття інформації учасниками ринку?
- Спеціалістами АРІФРУ спільно з Комісією, як я зазначав раніше, зараз проводиться дослідження, оскільки власне система розкриття існує, але нам необхідно розібратися в кожному виді інформації, в кожному терміні і формі її подачі крізь призму таких принципів, як суттєвість, своєчасність, достовірність та повнота, вільний доступ до інформації, уникнення інсайду, зручність для користувачів, а також зацікавленість суб’єктів розкриття у підвищенні інформаційної прозорості. Саме тому наразі нам необхідно уніфікувати вимоги до об’єму інформації, термінів її подачі та змістовому наповненню, а також процес оприлюднення. Окрім того, серед завдань у цьому напрямі, - створення положення про оприлюднення інформації кожним з професійних учасників та прописання вимог до наявності власного веб-сайту у кожного учасника фондового ринку. Варто також зауважити, що ми спрямуємо зусилля на створення Єдиного інформаційного центру, порталу про фондовий ринок, й удосконалення нормативної бази стосовно його контенту і поступове впровадження механізмів електронного цифрового підпису. Переконаний, що все це сприятиме значному підвищенню прозорості вітчизняного фондового ринку, а, значить, і збільшенню його інвестиційної привабливості.
Теги: НКЦПФР Юрій Бойко Переглядів: 2989
