Ігор Селецький: Реальний механізм пожвавлення економіки - борговий ринок
Думки 15.10.2014 10:57
Зараз триває обговорення Програми розвитку ринку на 2015-2017 роки. Які ваші побажання та зауваження до документу?
З точки зору ефективності Програма розвитку фондового ринку має бути, безумовно, вмонтована в Стратегію-2020, яку презентував президент Петро Порошенко. Реальному сектору економіки конче потрібні кошти. Отримати їх він може тільки чотирма шляхами: власні ресурси, яких фактично немає; держава (мовчу); інструменти фондового ринку; банківський сектор. Кредити зараз надзвичайно дорогі. Отже, наше спасіння – фондовий ринок. Тобто, метою програми має бути – дешеві гроші з фондового ринку в реальний сектор економіки. Саме під це необхідно писати всі заходи. Полегшення виходу наших емітентів через фондові інструменти за іноземним капіталом – так, це здешевлення ресурсів. Дозволити купувати іноземні цінні папери – ні, бо це відтік нашого капіталу з ринку. Біржові облігації – так, бо це спрощення процедур залучення внутрішнього капіталу. Будь-які заходи спрямованні на здороження процедур – ні.
У рамках обговорення Програми ви виступили за консолідацію біржового ринку. Чому?
Це може суперечити моїм власним інтересам та інтересам ПФТС, але мене спитали, що було б краще для держави. Тому моя відповідь була саме така.
За весь час свого існування наш біржовий ринок так і не став ефективним інструментом залучення капіталу в економіку України. А є приклад Варшави, яка за підтримки держави створила конкурентний, на хвилиночку, з Лондоном фінансовий центр в Східній Європі. В деякі роки Варшава перевищувала Лондон за кількістю IPO. В прагненні до таких результатів наша держава не може підтримувати 10 бірж. Лише одну. Крім того, консолідація – це не лише концентрація ліквідності, це концентрація доходів, а доходи – це можливість розвитку.
Якщо держава заявить свою жорстку позицію щодо консолідації, вас як керівника однієї з бірж вона влаштує?
Ми будемо працювати над тим, щоб реалізувати таке державне замовлення.
Цього року спливає термін реалізації «старої» Програми розвитку ринку. В НКЦПФР повідомляють, що вона виконана на 100%. Як би ви оцінили результати?
На 100% вона виконана лише в частині комісії. До реалізації того, що було в компетенції НКЦПФР, ніяких нарікань бути не може. Загалом виконання документу оцінюється на 80%. Інші 20% - це речі, які не залежали від регулятора фондового ринку. Наприклад, декрет про валютне регулювання, пенсійна реформа і оподаткування. Реалізація цих речей від комісії не залежить. Якби держава змогла реалізувати невиконані завдання Програми, думаю, всі учасники ринку відчули б результат. Держава б теж відчула результати у вигляді залучення інвестицій. А так маємо, що маємо.
А стосовно ініціативи розвитку інтернет-трейдингу?
Давайте розставимо всі крапки над «і». Інтернет-трейдинг – це просто один зі способів відправлення заявки клієнтом брокеру для виконання на біржі. І нічого більше. Інтернет-трейдинг вбив брокерський бізнес в Україні. Я переконаний, що до «епохи» інтернет-трейдингу провідні брокери заробляли за місяць більше, ніж отримали від інтернет-трейдингу.
Пікові показники активних рахунків фізичних осіб, підключених до торгів, за п`ять років не перевищували позначки 2 тисячі. Зараз їх 800. На сьогодні країна в муках народжує подвійних лістинг, в проекті Програми розвитку фондового ринку на 2015-2017 роки є пункти про розвиток інтернет-трейдингу тощо. І все це задля 800 осіб? Ці гроші не прийдуть в реальний сектор економіки. Вони принесуть мікроскопічні надходження до бюджету, якщо взагалі принесуть. Але всі, з розумним обличчям, розказують про інтернет-трейдинг і як це гарно. Вам не смішно?
Що тоді треба розвивати?
Боргові інструменти. Це єдине, завдяки чому можна спрямувати гроші в економіку. Яка мета фондового ринку? Щоб гроші надходили в реальний сектор економіки. Все інше - побічні речі. Існуючі «блакитні фішки» - вторинний ринок, і гроші до емітента не доходять. Я впевнений, що IPOакцій в Україні найближчі 5 років не буде. Тобто, єдиний механізм спрямовування коштів в економіку країни це - борговий ринок.
Ваші конкуренти щотижня звітують про зростання обсягів торгів ОВДП. Частку ПФТС на цьому ринку вони оцінюють на рівні 15%, а свою - 85%. Ви плануєте збільшувати свою частку? Наскільки цей ринок є перспективним?
Зараз реальні торги ОВДП на вторинному ринку в Україні не відбуваються. Практично всі обсяги, які ви бачите, це - угоди РЕПО, або так звана «монетизація державних компаній». Ви ж знаєте як фінансують «Нафтогаз». Компанія збільшує статутний капітал шляхом внесення державою ОВДП. «Нафтогаз» ці папери віддає в РЕПО одному з банків, як правило, державному. Той, в свою чергу, отримує рефінансування від Національного банку під ці ОВДП. Таким чином, з кожним папером укладається по дві угоди і всі вони проходять через одну біржу. Ви ж розумієте, що це суто технічні операції. Якщо відкинути угоди з «монетизації» державних компаній, то співвідношення часток на ринку буде зовсім іншим.
Є ініціатива делегувати саморегульованим організаціям повноваження з розробки програмного забезпечення учасників ринку. Яка ваша позиція з цього питання?
На скільки мені відомо, рішення стосовно делегування таких повноважень не прийнято. Мені не зрозуміло, що дасть ринку реалізація такої ініціативи. Проте очевидно, що вона не повинна розповсюджуватися на розробку програмного забезпечення для бірж, депозитарію, розрахункового центру.
Щодо впровадження подвійного лістингу чи реєстрації нових інструментів. Чи змінилась ситуація, після ротації в Національному банку?
Що стосується подвійного лістингу, повторюю – він не врятує ні Україну, ні фондовий ринок. Просто з’явиться ще декілька емітентів, паперами яких будуть торгувати 800 людей. Тому казати, що НБУ не дозволяє впровадити якісь важливі речі, просто безглуздо. Тим більше (наскільки мені відомо) все, що може зробити НБУ в межах своєї компетенції, було зроблено. Єдине що Нацбанк поки що реально не дозволяє – це ф’ючерс на валютну пару гривня/долар. І тут я з ним абсолютно погоджуюсь.
Чому?
Скільки б зараз коштував такий контракт з виконанням, скажімо, через місяць? Враховуючи паніку на валютному ринку, це може бути і 20 гривень за долар. Швидше всього такого курсу не буде. Але ви та ваші колеги-журналісти повідомляли б, що через місяць курс буде 20 гривень. Черги на купівлю долара ми бачимо і сьогодні. А при таких повідомленнях населення штурмувало б банки та лягало би перед дверми НБУ.
Але ж такий інструмент мав би стабілізувати ситуацію, взявши на себе частковий попит з обмінних пунктів…
Давайте все-таки не жити в ілюзіях.
Які фінансові результати вашої біржі на сьогодні та очікування за підсумками року в цілому?
За вісім місяців прибуток ПФТС, у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року, зріз на 45% і склав 2,9 мільйона гривень. Це - непоганий результат, враховуючи ситуацію в країні. Серед основних напрямків діяльності, суттєво збільшились надходження від первинних розміщень – на 33%, продажу інформаційних послуг Thomson Reuters, Bloomberg, Dow Jones та ін. – на 13%, лістингу – на 11%. Доходи від розміщення коштів на депозитах зросли на 23%. Очікуємо, що за підсумками 2014 року прибуток складе близько 4 мільйонів гривень.
На початку року ви говорили, що прибуток за цей рік буде направлено на покриття збитків минулих років. Прибутку вистачить?
Станом на початок року збитки біржі від діяльності в 2011-2012 роках складали 2,06 мільйона гривень. Відповідно, якщо за підсумками року ми отримаємо 4 мільйона гривень прибутку, то збитки будуть повністю компенсовані, а капітал біржі збільшиться приблизно на 2 мільйони гривень.
За рахунок чого зросли надходження біржі?
Гарно працювали. Я говорю абсолютно серйозно. У нас добре налагоджена робота з емітентами. З початку року до списку ПФТС було включено близько тисячі випусків цінних паперів. Крім того, ми залишаємось лідером в сегменті корпоративних облігацій. Цього року через ПФТС компанії залучили майже 12 мільярдів гривень. Приміром, це - компанії, що входять в агрохолдинг «Укрлендфармінг» (3 мільярди гривень), «Укртелеком» (1,1 мільярда гривень), державні підприємства залізниці (мільярд гривень).
Стосовно корпоративних облігацій. Плануєте розвивати цей ринок?
По корпоративним облігаціям ми як були беззаперечними лідерами так і лишаємося, і, безумовно, залишимось.
До кінця року заплановані великі розміщення?
Можливо, «Укрзалізниця».
Чи проводилась робота з впровадження строкових інструментів, щодо яких було прийнято рішення на початку року?
Зізнаюсь, ми відмовились від планів впровадження строкових інструментів на ринку акцій. Згоду на їх запуск від наглядової ради і всі необхідні дозвільні документи ми отримали ще на початку року. Але, враховуючи ситуацію в країні, яка до того ж швидко змінюється, було вирішено відкласти цей проект на невизначений термін. Ми зосередилися на модифікації і вдосконаленні існуючих технологій і інструментів.
Зараз я скептично відношусь до строкових інструментів, побудованих на ринку акцій. В нашій країні діючий строковий ринок може бути лише в банківському сегменті. Я маю на увазі інструменти для хеджування ризиків банків. Наприклад, похідні на свопи, IRS (процентні свопи – УНІАН), ОВДП тощо. В цьому напрямку ми і працюємо.
На якій стадії процес об’єднання ПФТС та УБ?
Ситуація з початку року не змінилась. Є артикульовані позиції акціонерів ПФТС і акціонерів УБ. Вони різні. Наскільки мені відомо, плани об’єднати дві біржі у мажоритарного акціонера зберігаються. Але перед усім мають домовитись українські акціонери – для прийняття такого важливого рішення необхідно 75% голосів як ПФТС, так і УБ. Тобто, головну роль зараз відіграють українські співвласники.
Ситуація в Україні якимось чином вплинула на відносини з мажоритарним акціонером?
Ніяк. Ми є українською біржею і повністю підпорядковані українському законодавству. Це розуміють всі власники.
Які прогнози розвитку ринку на 2015 рік?
На ринку продовжиться стагнація. Навіть якщо найближчим часом припиняться військові дії на сході і більш-менш стабілізується ситуація в економіці.
Інструменти нові запускатимуться?
Будемо діяти по ситуації. У нас є багато проектів та ідей. Технології торгівельної системи ПФТС дозволяють впровадити велику кількість інструментів. Проблема в тому, що зараз це не на часі. Ситуація на ринку не сприятлива і якщо запускати їх сьогодні, то це буде просто холостий постріл.
Яким ви бачите фондовий ринок в перспективі 3-х років?
З точки зору інструментів – борговим, а його строковий сегмент буде спрямований на задоволення потреб банків. Основним клієнтом біржі я бачу банки. Брокерський бізнес з об’єктивних причин буде скорочуватись.
Наступного року ви очікуєте пожвавлення на корпоративному борговому ринку?
Сподіваюсь. Можливо ми побачимо випуски облігацій представниками банківського сектору. Якщо так, то наступними за банківськими установами залучати кошти будуть компанії реального сектору. Хотілося б дуже вірити в цей сценарій.
Теги: ПФТС Петр Порошенко Ігор Селецький Переглядів: 1963
