ПРОМІНВЕСТБАНК У ВИЩОМУ ГОСПСУДІ ВІДНОВИВ ПОРУКУ "РІВНЕАЗОТА" ФІРТАША

07 листопада Вищий госпсуд частково задовольнив касаційну скаргу Промінвестбанку в справі №918/341/16 та

- скасував постанову Рівненського апеляційного госпсуду від 30.06.2017 і рішення Госпсуду Рівненської області від 11.08.2016, якими було задовольнено позов ПАТ «Рівнеазот» і визнано недійсною поруку підприємства перед Промінвестбанком по боргу ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" за кредитним договором №20-2199/2-1 від 23.07.2013;

- відправив справу на новий розгляд у суд першої інстанції.

ПАТ «Рівнеазот» свої позовні вимоги обґрунтовувало, зокрема, тим, що на дату укладання договору поруки грошові зобов`язання по кредитному договору вже були порушені ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ", а отже спірний договір поруки не міг мати спрямованості на спонукання боржника виконати забезпечене зобов`язання належним чином.

Суди першої та апеляційної інстанції погодилися з цією аргументацією. Натомість ВГСУ вказав, що «відповідно до умов договору поруки, сторони за взаємною згодою вирішили укласти його щодо вже порушеного основного зобов`язання, що прямо не заборонено чинним законодавством і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення умов договору».

«Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно всебічно з`ясувати всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення», - йдеться в постанові ВГСУ від 07.11.2017.

Як писав Finbalance, 19.10.2017 Вищий госпсуд відмовився задовольнити касаційну скаргу Промінвестбанку на ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.06.2017 та постанову Київського апеляційного госпсуду від 24.07.2017, якими за клопотанням ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" (позичальник) було відстрочено до 24.05.2018 виконання рішень судів про стягнення з компанії на користь банку 590 млн грн заборгованості (на підставі договору про відкриття кредитної лінії №20-2199/2-1 від 23.07.2013).

Раніше суди вже надавали відстрочку для ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ", проте підприємство звернулося із клопотанням про її продовження, з огляду на те, що, як зазначалося, й досі перебуває у складному фінансово-економічному становищі.

Вищий госпсуд підтримав рішення судів нижчих інстанцій, з огляду на «наведені заявником [ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ"] доводи щодо скрутного матеріального становища, знаходження виробництва в зоні проведення антитерористичної операції та бойових дій, низької стабільності забезпечення електричною енергією і недостатністю газопостачання, загрози банкрутства підприємства» (цитата).

20.06.2017 Вищий госпсуд відмовився задовольнити скаргу Промінвестбанку та лишив без змін постанову Київського апеляційного госпсуду від 04.04.2017, якою зупинено провадження в справі за позовом банку до ПАТ «Азот» (м. Черкаси; поручитель) про стягнення боргу за вказаним вище кредитним договором до закінчення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням по іншій справі – за позовом ПАТ «Азот» до Промінвестбанку щодо тлумачення змісту договору поруки №20-0191/3-3.

Цей позов ПАТ «Азот» обгрунтовувало тим, що договором поруки не визначено термін, в який зобов`язання ПАТ "Азот" як поручителя підлягає виконанню, з огляду на що підприємству, як зазначалося, не зрозуміло чи можливо в цьому випадку застосовувати положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу (де передбачено, що якщо строк виконання боржником зобов’язань не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, - ред.).

Нагадаємо, що ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ", ПАТ «Рівнеазот», ПАТ «Азот» входять в холдинг Ostchem, який є частиною Group DF Дмитра Фірташа

Влітку 2016 року повідомлялося про борг Ostchem перед російським "Газпромбанком" на 850 млн дол.

06.12.2016 Госпсуд Черкаської області залишив без розгляду позов української "дочки" Сбербанку до ПАТ «Азот» (теж входить в Ostchem) про стягнення 51,8 млн дол та 95,2 млн грн заборгованості (на підставі договору про відкриття кредитної лінії №25-В/10/35/ЮО/КЛ від 10.11.2010). Таке рішення суд тоді ухвалив у зв’язку з тим, що представник банку-позивача не з’являвся на судові засідання та не надав витребувані судом документи.

Як писав Finbalance, 11.10.2017 Вищий госпсуд відмовився задовольнити касаційну скаргу ПАТ «Концерн Стирол» (теж входить в Ostchem) і лишив без змін рішення судів нижчих інстанцій, якими частково було задоволено позов Ощадбанку та вирішено стягнути з ПАТ «Концерн Стирол» на користь держбанку 104 млн дол (на підставі договору кредитної лінії №476/31/1 від 25.08.2011).

Заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю Finbalance розповіла, що ще в 2012-2013 рр. Нацбанк втратив поруку Дмитра Фірташа по боргам банку «Надра» перед НБУ по кредитам рефінансування (порука була надана в 2008-2009 рр, - Finbalance). «Порука Фірташа була, але вона була втрачена в 2012 чи 2013 році при реструктуризації [заборгованості, - Finbalance]», - зауважила К. Рожкова.

На початку квітня НБУ повідомляв, що борг банку «Надра» перед ним по кредитам рефінансування становить 9,8 млрд грн.

За словами заступниці глави НБУ, наразі складно сказати, чи добровільно тоді НБУ відмовився від поруки Д. Фірташа, чи це була халатність. «Він її (поруку) просто не подовжив», - констатувала К. Рожкова.

Коментуючи ж різке скорочення активів і пасивів у банку «Надра» перед банкрутством, К. Рожкова зауважила, що не готова чітко прокоментувати це питання, але не виключила, що мало місце «схлопування» активів і зобов’язань банку. «Треба розслідувати справу та об’єктивно дивитися. Зараз не готова конкретно «Надру» коментувати. Можливо, активи були в заставі по зобов’язанням. Не знаю. Треба дивитися окремо кожний випадок. Але «Надра» був мертвий задовго до 2014 року», - зазначила К. Рожкова.

За даними Фонду гарантування, на 01.09.2017 вкладникам банку "Надра" в межах гарантійної суми було виплачено 3,69 млрд грн (94,9% запланованих виплат).