Юрій Гнатюк: Третього шансу Україні на реформу ринку електроенергії вже ніхто не дасть
Ринки Думки 21.12.2017 09:23
Директор державного підприємства Енергоринок Юрій Гнатюк розповідає, чи можна знизити вплив регулятора НКРЕКП, чи буде взагалі проведена реформа українського ринку електроенергії та якою вона буде.
Національна комісія з регулювання енергетики і ринку комунальних послуг (НКРЕКП) – дуже важливий орган, від рішень якого залежать ставки тарифів на електроенергію та газ і правила функціонування цього ринку. З листопада діяльність цього важливого регулятора виявилася заблокованою через кадрові питання. Більш того, у грудні президент Петро Порошенко отримав можливість одноосібно впливати на діяльність комісії через право тимчасово призначати всіх членів комісії.
Відсутність необхідного кворуму у НКРЕКП заблокувало прийняття важливих для регулювання ринку рішень на законних підставах.
Про те, як можна вирішити цю проблему, НВ Бізнес запитав у голови держпідприємства Енергоринок Юрія Гнатюка. Це структура, яка регулює всі перетоки енергії та грошей на ринку електроенергії країни.
– Чи буде проведено реформу українського ринку електроенергії? Якою вона буде і коли почнеться?
– Реформа проведена буде. Я думаю, вже третього шансу Україні ніхто не дасть – всі знають, як не відбувались попередні реформи. Це ще з урахуванням (вимог – ред.) Другого енергетичного пакету ЄС. Але цього року був прийнятий закон про електроенергію вже під вимоги Третього енергетичного пакету.
В Україні створений координаційний центр під головуванням віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона. Основна задача якого – це координувати процеси з впровадженням нового ринку електричної енергії.
На наше підприємство покладені функції, які пов’язані з діяльністю поточної моделі ринку. Це до 1 липня 2019 року. До цього часу ДП Енергоринок має пройти реорганізацію, внаслідок якої буде утворено два самостійних підприємства – оператор ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, а також гарантований покупець.
Структура ринку “на добу наперед” буде базуватись на принципах біржової торгівлі, тобто електрична ціна буде визначатися (купуватись і продаватись) на наступну добу. Також у цьому операторі буде ще внутрішньодобовий ринок.
І гарантований покупець – це буде державна компанія, яка буде виконувати зобов’язання держави щодо оплати виробникам з альтернативних джерел за "зеленим тарифом".
Ми на вимогу закону цього року вже створили дві філії у складі ДП Енергоринок, які у майбутньому будуть трансформовані в два окремі підприємства.
– А як ви взагалі оцінюєте сьогоднішню модель функціонування ринку електроенергії?
– По-перше, вона не вписується в загальну архітектуру європейських моделей ринків електричної енергії. По-друге, вона виявилась не гнучкою з тими подіями, які ми разом з усіма переживаємо з анексією Криму, з тимчасово окупованими територіями. Вона не пристосовувалась до поточних умов, не вдосконалювалась. На мій погляд, вона уже себе вижила.
Реформа вже запущена і іншого шляху у нас немає. Хоча й для такого комплексного, великого технічного обсягу планів, проектів дуже складно все виконати у зазначені законом терміни, оскільки вони дуже стислі, всього півтора року. Але дата є, вимоги наших партнерів є, треба їх дотримуватись.
– Як ви ставитесь до формули Роттердам+? Наскільки вона справедлива?
– Це не стосується ДП Енергоринок, тому не можу це коментувати.
– Чи можливе в Україні створення вільного ринку і коли це може бути?
– Сама архітектура нової моделі ринку передбачає його лібералізацію.
Що стосується майбутнього оператора ринку електроенергії в Україні, який буде створений на базі нашого підприємства, на мій погляд, нам варто використовувати кращий досвід наших європейських колег. Найбільшими регіональними європейськими біржами електроенергії на даний час є скандинавська Nord Pool та EPEX Spot, які володіють найсучаснішими програмними комплексами. З ними ми активно ведемо діалог щодо співпраці.
Якщо ми беремо їхні правила, їхнє програмне забезпечення, то ми будемо на їх принципах працювати у майбутньому, чим зможемо швидше та ефективніше інтегруватися в європейський простір біржової торгівлі електроенергією.
– А чи вирішить це проблему неплатежів?
– Я відповім за ті функції, які нашому підприємству доведеться реалізовувати. На ринку “на добу наперед” і на внутрішньодобовому, поки що в нашій перспективі, через ту систему розрахунків, яку ми плануємо, вона практично неможлива. Тому що ми будемо просити гарантії коштів на той обсяг, який покупець або трейдер захоче придбати на цьому сегменті ринку. Тому буде вимога або банківські фінансові гарантії, або депозити. Мова буде йти про реальні кошти.
– Останнє питання стосовно альтернативної енергетики. Яка частка альтернативної енергетики повинна бути в паливно-енергетичному балансі України?
– На жаль, ми такі дослідження не робили. Я можу тільки констатувати, яка частка на сьогодні. Темпи зростання позитивні. На сьогоднішній день частка несуттєва – 1,3%. Але минулого року в експлуатацію було введено десь 140 МВт. Цього року вже оформлено 210 МВт, якщо не помиляюсь. І до 350 МВт можливо введення до кінця року. Знову ж таки, через ці підвішені питання з регулятором (НКРЕКП – ред.) щодо ліцензій і оформлення "зеленого тарифу". Але тенденції позитивні. Я думаю, що вони будуть збільшуватись.
– Але ж ця електроенергія дуже дорога. Атомна енергія набагато дешевша. Може, нам краще розвивати атомну енергію?
– Я це теж почув від експертів. Треба оцінювати повну вартість виробництва: будівництва, виробництва електроенергії, утилізації і виведення з користування. І скільки коштує альтернативна енергетика у порівнянні з цими усіма заходами за такий-то термін експлуатації. Тут я не володію інформацією. Я перший раз почув, що кажуть експерти, в тому числі про вплив на зовнішнє довкілля, на здоров'я громадян та інше. Якщо ці всі кошти перерахувати, то тоді можна про якісь об’єктивні цифри говорити.
Теги:
Роттердам
експерт
Енергоринок
Юрій Гнатюк
НКРЕКП
Переглядів:
1277
