Хорватія ухвалила остаточне рішення про приєднання до зони євро

"Сьогодні рада ухвалила три останні підзаконні акти, які необхідні для того, щоб Хорватія стала членом зони євро з початку наступного року", - йдеться у комюніке, опублікованому у вівторок ЄС.

У ньому наголошується, що один із актів встановлює обмінний курс нинішньої хорватської валюти – куни – на рівні 7,53450 кун за один євро.
Міністр фінансів Хорватії Здравко Маріч в ефірі хорватської телерадіокомпанії ХРТ назвав цей день "великим для країни". За його словами, "вступ Хорватії до єврозони - це добре не лише для Хорватії, а й для всієї єврозони".

"Я хотів би привітати мого колегу Здраво Маріча та всю Хорватію з тим, що країна стала двадцятою, яка вступила до зони євро. Прийняття євро - це відповідальне політичне рішення. Хорватія успішно реалізувала всі необхідні економічні критерії, і там з 1 січня 2023 року почне ходіння євро", - заявив у свою чергу міністр фінансів Чехії, що головує зараз в ЄС, Збинек Станюра.

На початку червня Єврокомісія ухвалила рішення, що Хорватія відповідає критеріям, необхідним для переходу на загальноєвропейську валюту з 1 січня 2023 року. Місяцем пізніше депутати Європейського парламенту дали згоду на запит Хорватії щодо приєднання до зони євро з початку наступного року.

Раніше цього року Національний банк Хорватії представив набір монет євро та євроцентів. Дизайн національної сторони монет відобразив узгоджені раніше мотиви – для монети у два євро – це карта Хорватії, для монети в один євро – зображення куниці, для монет у 50, 20 та 10 євроцентів – портрет вченого Миколи Тесли, а для монет у п'ять, два та один євроцент – колаж з букв глаголічного алфавіту.

При цьому тлом усіх монет є зображення шаховниці - герба Хорватії.
Монети євро та євроценти мають одну спільну для всіх країн єврозони сторону, на якій зазначені номінали, за оформлення іншої сторони відповідає влада кожної країни, яка емітує цю валюту.

Тим часом дизайн хорватських монет раніше викликав низку питань. Так, довелося відмовитися від первісного дизайну національної сторони монети в один євро, оскільки зображену на ній куницю на гілці дерева визнали плагіатом відомої фотографії британського фотографа Іана Ліча.

Крім того, сербська влада висловила протест після того, як Хорватія оголосила, що на монетах у 10, 20 та 50 євроцентів буде вміщено портрет вченого Миколи Тесли. У Сербії це назвали "присвоєнням культурної та наукової спадщини сербського народу". Тесла народився 1856 року в сербській родині в селі Смілян, неподалік міста Госпіч, яке тоді знаходилося на території Австрійської імперії. Наразі цей район належить Хорватії. Портрети Тесла також розміщені на монети та купюри сербських динарів.