Ухвала ВАКС про скасування запобіжного заходу екснардепу Крючкову змусить суди ретельніше обґрунтовувати ризики переховування - експерт

Ринки 14.11.2024    15:30

Ухвала ВАКС про скасування запобіжного заходу щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ексдепутата Дмитра Крючкова, змусить суди ретельніше обґрунтовувати ризики переховування і повернутися до більш демократичних запобіжних заходів, вважає адвокат АО Barristers Ольга Кукуюк.

"Ця ухвала стала важливим прецедентом для національної судової практики, оскільки наголосила на необхідності більш ретельного підходу до визначення обґрунтованості ризиків, зокрема ризику переховування. АП ВАКС чітко вказала, що оголошення особи в міжнародний розшук саме по собі не може вважатися достатньою підставою для виправдовування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою", - сказала вона агентству "Інтерфакс-Україна".

Адвокат вважає, що "це рішення стало значущим кроком на шляху до вдосконалення судової практики в Україні, статистичні дані за 2023 рік свідчать про серйозні проблеми в системі ухвалення рішень щодо запобіжних заходів".

Кукуюк наводить статистику судових рішень щодо застосування запобіжних заходів. Так в 2023 році АП ВАКС розглянула 1182 справи, з яких 999 стосувалися апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів. З цих рішень 132, або 13,2%, були скасовані, що вказує на значну кількість помилок у рішенні судів першої інстанції.

На думку адвоката, "статистика наголошує на необхідності підвищення якості обґрунтування та ретельного аналізу фактів з боку слідчих суддів»".

"Недостатня увага до деталей справи або неправильна інтерпретація ризиків у справах може призвести до необґрунтованого та неспівмірного обмеження прав та свобод підозрюваних й обвинувачених", - вважає вона.

Кукуюк також звернула увагу на статистику відмов у застосуванні запобіжних заходів: у 2023 році рівень відмов у застосуванні запобіжних заходів знизився до 5,9%, тоді як у 2019 році цей показник становив 23,8%.

"Тенденція до зменшення відмов у застосуванні запобіжних заходів викликає занепокоєння. З одного боку, це може свідчити про більш жорсткий підхід з боку суддів під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Однак, з іншого боку, такі показники можуть свідчити про тенденцію до обмеження прав осіб через необґрунтоване застосування запобіжних заходів", - вважає адвокат.

Крім цього, Кукуюк звернула увагу, що обмеження права на касаційне оскарження рішень слідчих суддів щодо запобіжних заходів додатково ускладнює ситуацію, оскільки особи, які оскаржують запобіжні заходи, у переважній більшості випадків не мають можливості перевірити законність рішень суддів вищих інстанцій.

Згідно зі статистикою за 2023 рік, із 128 поданих касаційних скарг на рішення Апеляційної палати ВАКС, 31,2% було відхилено через те, що вони не підлягають касаційному оскарженню.

"Цей факт свідчить про обмеження доступу до правосуддя для підозрюваних та обвинувачених осіб. Водночас 4,6% скарг було задоволено через значні порушення кримінального процесуального закону, а 1,6% — через неправильне застосування закону, що вказує на необхідність підвищення якості судових рішень", - сказала Кукуюк.

"З власного досвіду вважаю за необхідне додати, що практика АП ВАКС не має єдиного підходу щодо визначення процесуальних наслідків оголошення особи в міжнародний розшук для кримінального провадження в контексті встановлення факту переховування особи від органів досудового розслідування та суду", - зазначила адвокат.

Кукуюк наголосила, що сторона обвинувачення у кожному конкретному випадку має довести належними доказами, що підозрюваний ухиляється від слідства або суду, "проте, АП ВАКС неодноразово ігнорувала висновок суду вищої інстанції".

"Загалом, рішення АП ВАКС щодо скасування запобіжного заходу у справі Дмитра Крючкова є позитивним сигналом для української судової системи щодо необхідності вдосконалення правозастосовчої практики, забезпечення прав і свобод громадян та мінімізації можливих зловживань під час розгляду кримінальних проваджень", - наголосила адвокат.

Як повідомлялося у жовтні 2020 року, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершило розслідування за підозрою у зловживаннях в.о. голови правління "Черкасиобленерго" (Світлана Кузьмінська та Олексій Безпалий), в.о. генерального директора "Запоріжжяобленерго" (Ігор Корніленков) і голова правління "Енергомережа" (Дмитро Крючков). Крючков фігурує у справі про привласнення 346 млн грн "Запоріжжяобленерго", де понад 60% акцій належать державі.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/general/1027439.html

Теги:   ВАКС Крючков Переглядів:   92